Шкідники та хвороби лісу «спалюють» зелені легені Поділля

personАвтор:  Прес-служба Вінницького ОУЛМГ
access_time26.11.2019 17:53 categoryЗагальні новини
Проблема шкідників лісу та хвороб, що викликають всихання як окремих дерев, так і цілих ділянок, залишається актуальною не лише для лісів Вінниччини та України, а й загалом Європи.
Станом на литопад 2019 року працівниками державної лісової охорони держпідприємств лісового господарства Вінниччини всього зафіксовано осередків шкідників лісу (стовбурових та листогризучих) на загальній площі 1273 га. Найбільше осередків вогнищ виявили лісівники Вінницького лісгоспу (1090 га), що пов’язано із великим відсотком хвойних порід у складі лісових угідь лісгоспу (короїди пошкоджують саме ялину, сосну). Усього по області на сьогодні виявлено 120 га осередків ураження короїдом-типографом та 204 га – верхівковим короїдом. На жаль, лісівники Вінниччини змушені константувати той факт, що у нас практично зникає ялина звичайна. Дорослих насаджень цієї лісової породи майже не залишилось, що є результатом глобальних змін клімату, сприятливих для розмноження короїдів, та зниженням рівня грунтових вод, що теж негативно впливає на стан хвойних насаджень, які мають поверхневу кореневу систему. За останнє десятиліття всихання ялини європейської від жука-короїда охопило близько 1 тис. га лісів Вінниччини (майже 40 відсотків від усіх ялинових деревостанів), всихання сосни звичайної охопило близько 100 га.
Значні осередки непарного шовкопряда виявили у Вінницькому (282 га) та Крижопільському лісгоспах (63 га). Це листогризучі шкідники, які теж активізувались останніми роками. Вони з’їдають листя та молоді пагони дерев і стримують нормальний ріст та формування правильної крони. А ще значну площу лісів Вінницького лісгоспу вразив червонохвіст (зафіксовано 604 га осередків ураження). Ця гусінь теж полюбляє харчуватися листям основної лісоутворюючої породи наших подільських лісів – дуба звичайного.
Лісопатологи стверджують, що комахи-шкідники завжди існували у цілісній біомистемі лісу як невід’ємна ланка. Але сьогодні зміни клімату сприяють їхньому активному розмноженню. Зазвичай шкідник дає дві генерації за період, а в умовах подовженого літа – до 5 генерацій! Кліматичні зміни призводять до аномальних природних явищ (льодолам, буревій, посухи сприяють виникненню пожеж). Все це у сукупності зі зниженням ґрунтових вод, зміною гідрорежиму ґрунту зменшує стійкість лісів і здатність чинити опір патогенам. Приміром, ослаблена сосна не захищається смолотечею від верхівкового короїда і всихає. А короїд харчується, розмножується і разом із потомством переселяється на сусідні дерева.
Також за даний період зафіксовано ділянки, уражені хворобами лісу (мікоз, осінній опеньок, стовбурова гниль, несправжній дубовий трутовик та ін.), на території загальною площею 4620 га. У порівнянні з відповідним періодом минулого року – ця цифра, на жаль, зросла (2018 р. – 4154 га).
Для боротьби із шкідниками застосовують різноманітні методи. Проти короїда використовуються у незначній мірі феромонні пастки. Допомагають регулювати чисельність шкідника природні вороги – ентомофаги та птахи. Лісівники Вінниччини щороку встановлюють шпаківні та синичники, вводять у склад лісових насаджень певні породи дерев для приваблення птахів (черешня, берека), розселяють та охороняють мурашники. 
Для боротьби із шовкопрядом та червонохвостом лісівники застосовують нафтування (обробка яйцекладок комахи сумішшю дизпалива і продуктів нафтопереробки). Якщо ж цього не зробити до того часу, коли гусінь вибирається з кладки і мігрує у крону дерева, то тоді можна лише знищувати її фізико-механічним способом або навіть хімічним, при масовому ураженні лісу.
Але найкращий метод боротьби з комахами-шкідниками – це своєчасна локалізація осередку шкідників.