Пів століття на службі його величності Лісу

personАвтор:  Пресслужба Вінницького ОУЛМГ
access_time05.08.2022 21:32 categoryПривітання
Сьогодні відзначає 50-річний ювілей професійної діяльності майстер лісу Тростянецького лісництва ДП «Тульчинське ЛМГ» Станіслав Цибрийчук.
Саме стільки пропрацював на одному робочому місці Станіслав Прокопович – з 5 серпня 1972 року і по сьогодні. Змінював лише обходи і назву посади, адже раніше вона називалася «лісник». Нині його обхід - №4. А загалом працював і в 3-му, і в 1-му обходах.
Родом пан Цибрийчук із села Буди. Після завершення навчання у місцевій школі підпрацьовував у лісі, тому його направили здобувати професійну освіту у Чорноліську лісову школу на Кіровоградщині. Оформився у тодішній Крижопільський лісгосп на роботу у 1967 році, потім мав перерву у роботі в лісовому господарстві, а вже у 1972 році повернувся і відтоді безперервно, а головне - вірно і віддано працює. Згадує, що в ті далекі роки лісництво називалося не Тростянецьке, а Северинівське. Сьогодні лісництво після реорганізації лісового господарства Вінниччини перейшло до складу Тульчинського лісомисливського господарства. Прийшов Станіслав Прокопович на роботу, коли лісничим був Віктор Зелінський.  Сьогодні Тростянецьке лісництво очолює Анатолій Єленіч. А за ці роки працював загалом із вісьмома лісничими.
Багато років із дружиною та дітьми, сином та донькою, прожили на лісовому кордоні. З 1974 по 2010 роки. Нині, після смерті дружини, живе в селі, діти дорослі, є онуки. А їхня колишня лісова домівка стоїть у лісі пусткою – жити у лісовій глибинці сьогодні мало хто хоче.
Пів століття – чималий відрізок людського життя, за який і ліс, посаджений у молоді роки, підходить до віку зрілості (принаймні, до стану проведення прохідних рубок). Це час, за який змінився державний устрій, відбулися зміни в економіці, науковий прогрес, відбулося стільки історичних подій, частково міняється клімат. Стали іншими й підходи до роботи в лісовому господарстві, замінюючи важку ручну працю на механізовану. Проте ніхто і ніщо не відміняє важливості особистості справжнього лісівника, турботливого господаря у лісі.
Сьогоднішній обхід Станіслава Прокоповича – це урочище, що колись поділялося на Малий Сестрилів та Великий Сестрилів. Цей ліс береже історію про панські часи, звідки й назва топоніму: розповідають, що пан передав у спадок ліс двом донькам. Старшій - Великий Сестрилів, молодшій, відповідно, Малий. Збереглися в урочищі й сторічні дуби та ясени дореволюційного часу.
А загалом в його обході різновікові насадження, і молоді культури, і старші. І нинішній лісничий, і його попередники гідно оцінювали роботу Станіслава Прокоповича, ставили і ставлять його працю за приклад для молодого покоління. Адже людина віддала все життя праці у лісі, праці важкій, важливій, відповідальній.
Щороку Станіслав Прокопович садить ліс, доглядає молоді насадження, охороняє, заготовляє насіння, проводить усі догляди,  а з ними - й інші багаточисельні лісівничі роботи.
Бажаємо йому міцного здоров’я, поваги від людей, сімейного затишку та мирного неба над головою. У свої 73 роки він робить так багато для нашої великої Перемоги – садить і доглядає ліс для майбутніх поколінь вільної нації, українців. Щиро дякуємо та низько вклоняємось цим натрудженим рукам, які пів століття садять ліс!