Вінницькі лісівники облаштовують лісові водопої для звірів: ставок, озеро, струмок...

personАвтор:  Пресслужба Вінницького ОУЛМГ
access_time04.02.2020 20:35 categoryЗагальні новини
Приблизно 10 тонн води за добу у Хмільницьких лісах випивають лише зубри. Як лісівники забезпечують водою диких тварин в умовах всихання та зміління джерел, а ще - катастрофічної відсутності опадів?
Лісівники усіх 11 лісогосподарських підприємств Вінниччини активно розвивають мисливське господарство. Адже в умовах посиленої антропогенної діяльності (розорення земель, осушення боліт, будівництво магістралей, шумове навантаження, браконьєрство) диким тваринам в лісах досить некомфортно. І навіть в таких умовах в мисливських угіддях держпідприємств лісового господарства Вінниччини щорічно збільшується поголів’я диких тварин. І лісівники не лише охороняють дичину, а й підгодовують, створюють сприятливі умови для розмноження.
Крім реалізації усіх інших біотехнічних заходів, що мають на меті збільшити видову фауну лісових угідь, лісівники постійно облаштовують штучні водопої для диких тварин. Адже забезпечення лісових мешканців водою сьогодні особливо актуальне в умовах глобального потепління, зменшення кількості опадів та зниження рівня грунтових вод.
Ці процеси є симптомами потенційної масштабної катастрофи, пов’язаної із дефіцитом води. Поки що населення дає собі раду, а ось у лісах, де всихають природні джерела, міліють ставки, не наповнюються через відсутність опадів улоговини - як почувають себе дикі тварини? 
А їм життєдайна волога потрібна для пиття, особливо у спеку, при споживанні сухих кормів узимку. Підвищену потребу у питті мають самки, що вигодовують дитинчат. В умовах відсутності води тварини ослаблюються, стають вразливими до хвороб, легкою здобиччю для хижаків, гинуть, мігрують з угідь у пошуках води.
Тому лісівники Вінниччини для порятунку диких тварин споруджують штучні водойми, розчищають джерела. Досить активно, масштабно цими питаннями займається ДП «Дашівське ДЛМГ». Тут збудовано цілий каскад штучних лісових водоймищ – більше сорока! Адже у цьому лісомисливському господарстві, яке одне з небагатьох в Україні має статус «досвідне», щільність диких тварин доведена до оптимального рівня. За результатами минулорічної таксації у дашівських лісах зафіксовано 146 голів оленя благородного, 295 – оленя плямистого, 837 – козулі європейської, 276 – кабана, 1985 – зайця-русака, 86 – тхора лісового, 90 – куниці, 78 борсуків та 70 видр та інші тварини. Тож потребу у водопої такої кількості звірів дашівські лісівники забезпечили сповна. 
У ДП «Хмільницький лісгосп» головні споживачі води - це стадо зубра європейського, яке нараховує більше 100 голів.
- За добу один дорослий предствник цього зникаючого виду при вживанні сухих кормів споживає близько 100 літрів води, – розповів директор ДП «Хмільницький лісгосп» Т.В.Ющинський.
Тож неважко порахувати, що сотня зубрів за добу випиває аж ...10000 літрів води! І це лише зубри. За результатами минулорічного обліку мисливських тварин у лісових угіддях Хмільницького лісгоспу мешкає 50 оленів плямистих, майже 500 козуль, 142 кабани, 332 зайці-русаки, 14 лисиць, 160 борсуків. Усім їм потрібна вода!
Тож хмільницькі лісівники повернули у ліси воду кількома шляхами. Приміром, почали розчищати захаращені, давно забуті, обмілілі джерела. У цих місцях навіть рослинності, що характерна для мочарів, боліт та інших проявів присутності води, уже не було. І ось результат - струмки, отримавши нове дихання, почали прокладати лісом шлях, водні капіляри міні-русел. Не лише тварини, а й люди почали користуватися природнім багатством, що видно по тому, як біля джерел з’являються пластикові банячки для пиття. Чи любителі природи, грибники, а чи й пастухи сюди заходять, адже лісова джерельна вода має справді незрівняний смак і майже чудодійні властивості!
Також лісівники використовують природні особливості рельєфу (заглиблення, улоговина), і таким чином джерела наповнюють цей резервуар.
А от водойма, що знаходиться у лісі між селами Голодьки та Велика Гута, найновіша в угіддях лісгоспу. Лісівники зробили штучну водойму, застосувавши техніку, викопали потрібної глибини яму, нагорнули греблю, і от є ставочок, вдосталь наповнений водою з джерела. Плесо тут очищається, вода струмком тече на сусіднє з лісом пасовисько.
Що цікаво, неподалік даної водойми залишився красномовний залишок кладки, містка. Важко встановити вік, деревина поросла мохом, залишилось усього кілька елементів місточка, але все це свідчить про те, що колись давно тут була вода. І струмок мав солідний рівень, далекий від нинішнього, хоч і відновленого...
- Чимала кількість водопоїв для диких тварин потребує постійного очищення, догляду, а створення нових водойм – сучасної техніки. Вручну лопатами багато не накопаєш. Крім того, ці водойми мають протипожежне значення, слугують і як резервуари води у разі виникнення лісових пожеж, - розповідає мисливствознавець В.В.Ткач.
Але на придбання спеціалізаваної техніки лісгоспи не мають коштів. Тож лісівники поки лише сподіваються на фінансову підтримку держави і намагаються вирішити це питання власними силами, аби звірина не загинула у спекотне літо.
Проблема водного дефіциту є глобальною. Торкається вона людей, тварин і рослин. Особливо мешканці приватних садиб, сільської місцевості, теж сильно відчувають проблему нестачі води. Вода пропадає не у поодиноких криницях, а на цілих дачних масивах, сільських кутках, вулицях... У спекотне літо люди завозять для пиття воду з інших джерел або купують, а побутові потреби споживання води різко обмежують. І такий стан речей – не дивина, кажуть фахівці, людина починає відчувати результати бездумної діяльності, нерозумного втручання у природні механізми. А ще – зміни у кліматі. Упродовж минулого 2019 року на Вінниччині випало опадів усього 75 відсотків від норми (476 мм), натомість середньорічна температура повітря – на 2 градуси за Цельсієм вища середніх показників, кажуть у Вінницькому обласному центрі із гідрометеорології. Й нинішньої зими як такої нема, і опадів менше норми.
Що буде навесні чи влітку – важко спрогнозувати. Але щоб не було - водою тварин лісівники забезпечать.