У зубровій родині: аутсайдери, гендерна нерівність і жіноча логіка

personАвтор:  Пресслужба Вінницького ОУЛМГ
access_time26.02.2020 16:08 categoryЗагальні новини
Останні дні «зимовесни»... Але аномальна пора року не змінює у вінницькій родині зубрів європейських природних інстинктів. Не краса, а сила збереження роду і жіноча логіка – ось що врятує світ зубра! На Поділлі ці червонокнижні велетні мешкають у лісових угіддях ДП «Хмільницький лісгосп».
У стаді зубра європейського панує матріархат: за головну - вожачка. Самиця не лише керує у сім’ї, а й відзначається неабиякою інтуїцією і розумом. Тому її так важко заманити у пастку і відловити (з метою збереження та відтворення виду державне підприємство «Хмільницьке лісове господарство» здійснює переселення зубрів в інші мисливські господарства України). Народжує малятко (рідше - двох) самка зубра один раз на три роки. Вагітність триває 12 місяців. Перед пологами майбутня мама тимчасово залишає табун. Годує маля молоком до дворічного віку, телятко дещо повільно росте. Але також досить прискіпливо обирає і майбутнього тата.
Сьогодні популяція зубра на Вінниччині нараховує 101 особину і умовно розділилась на два стада: великий основний табун і окремо 13-17 самців. Осторонь від основного стада також ходять самці-одинаки. Ізгоями у стаді стають зубри старшого віку, які уже не покривають самку і тому не виконують функції продовжувача роду. Зубрихи дбають про здоровий генофонд і не допускають до такої надважливої справи підтоптаних кавалерів, тим більше, що у цій популяції вибір достатній. Останніми роками лісівники фіксують збільшення кількості самців, зараз на два самці припадає три самки. Для повноцінного відновлення популяції має бути співвідношення один самець на три-чотири самки від загальної кількості особин.
Такі вигнанці-одинаки блукають лісами, заглядаючи до лісових годівниць та підгодівельних майданчиків для підкріплення сил. Однак прагнення до соціуму має велику силу, і престарілі самці часто згуртовуються у товариство із 2-3 і навіть до 7 таких самих вигнанців. В гурті ж і вигнання веселіше, правда?
Проте лісівники запримітили, що в особливо морозні, сніжні зими зубряче стадо згуртовується і приймає назад вигнанців. Зубри таким чином гріються, розташовуючи у середині стада малюків. Ці велетні на вигляд грізні та могутні, але мають і досить вразливі місця. Приміром, у люті зими, коли відлига змінюється морозом і на снігу з’являється крижана кірка, зубри неспроможні пересуватись у пошуках корму. Лісівники тоді розчищають їм шлях.
Але це – не про нинішню зиму! Цього року зубри «в тілі», не втрачають вагу від зимового виснаження.  Хмільницькі лісівники зубрів підгодовують згідно збалансованого меню і за розкладом, однак навіть у таку ситу і теплу пору можна помітити вздовж узбіччя лісової дороги об’їдену кору на молодих гілках. Найбільше вони полюбляють м’які породи дерев, хоча ласують і дубом. Набір вітамінів, що підказує сама природа!