У чому сила дашівських лісівників? У Кавуненкові!

personАвтор:  пресслужба ВОУЛМГ
access_time22.09.2020 23:01 categoryЗагальні новини
Талант директора-лісівника, успішного господаря доповнює глибока філософія життя та кавуненківський гумор
Ми цілий день їздили впорядкованими дорогами лісових та мисливських угідь ДП «Дашівське ДЛМГ», що на Вінниччині. А за екскурсовода був сам директор Валентин Васильович Кавуненко, заслужений лісівник України. І весь час не покидало нас відчуття присутності у надзвичайно цікавій експедиції. Було бажання ввімкнути відеокамеру – і записувати ці прості та надважливі істини. Істини про ліс для людей і людське життя! Щоб українці знали, які у подільських глибинках є лісівники! Говорять просто і небагато! А роблять для людей багато і на віки!
Начальник Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства Бондар А.О. стверджує: «Щоб на такому рівні господарювати, потрібно бути особливим, мати особливу філософію! Маю моральне право сказати, що Валентин Васильович професійно зростав на моїх очах. Працюючи в 1985-1991 роках директором Іллінецького лісгоспзагу, бачив Кавуненка в роботі як лісника Дашівського лісництва, помічника лісничого Іллінецького лісництва, мисливствознавця Іллінецького лісгоспзагу, лісничого Дашівського лісництва державного лісомисливського господарства «Дашівське», яке він вже очолив у квітні 1992 року». 
Флагману лісового господарства не лише області, а й України є чим здивувати в питаннях ведення і лісового, і мисливського господарства. Саме тому на базі підприємства у червні 2018 року працювало виїзне засідання колегії Держлісагентства. Лісівники України вивчали досвід роботи ДП «Дашівське ДЛМГ» в питаннях лісовідновлення та лісорозведення, доведення щільності диких тварин до оптимального рівня, кормовиробництва, облаштування кормових полів, вольєрного господарства.
 
 
Казковий куточок у лісових нетрях
Кавуненко В.В. розкаже вам про кожну ділянку, урочище, струмок і стежину Дашівського ДЛМГ. Валентин Васильович – багатогранна особистість, великий працелюб, оптиміст. Він вимогливий, розуміє кожного. Невтомний В.В. Кавуненко працює як годинниковий механізм. Він знає, що таке трудові мозолі, гарячий трудовий піт, бо сам розпочав у 1971 році свій трудовий шлях трактористом радгоспу «Білки» Іллінецького району. Після дійсної строкової служби дев’ять років трудився в радгоспі водієм. 
У квітні 1983 року Валентина Васильовича призначено на посаду лісника Дашівського лісництва Іллінецького лісгоспзагу. Йому не віриться, що його першим деревам, посадженим тієї першої весни його роботи в лісовому господарстві, вже 37 років! Як летить час! Як приємно дивитися на сформований ліс, молоді міцні дуби, в які три покоління лісівників мають вкласти душу й серце! Наступні покоління гідно оцінять стиль, почерк, господарність В.В. Кавуненка. І розкажуть про нього ось ці зразкові лісові культури! 
В Дашеві довели, що таки можна поєднати ефективне ведення мисливського господарства з вирощуванням високоякісних лісових культур. Такого зразкового стану різновікових лісових культур домогтися за пару років просто неможливо. Тут видно постійну, планомірну багаторічну працю знаючих спеціалістів. Тут видно руку й стиль Кавуненка! 
У 1992 році тут був голий ліс. Сьогодні тут є все: відмінні, різні за віком та схемами змішування, лісові культури, розсадники головних лісових порід, декоративного посадкового матеріалу, теплиці, парники, кормові поля, вольєри, підгодівельні майданчики, вежі для індивідуального та облавного полювання, годівниці, солонці, піднавіси для збереження корму, водопої, місця для розробки дичини, технічні пункти для реєстрації учасників полювання, проведення інструктажу, зариблені ставки, засіяні поля, кінна ферма, склади, дороги з твердим покриттям, сучасні мисливський готель та стрілецький тир, казковий лісівничий еколого - просвітницький комплекс, інформаційні лінійки з усіх питань ведення мисливського господарства, організації полювання, рекреаційні зони з облаштованими місцями для відпочинку... 
У ДП "Дашівське ДЛМГ" створено прекрасні умови для розвитку вітчизняного та іноземного мисливського туризму. Для гарантованого і максимального надходження коштів від мисливського господарства створили для мисливців прекрасні умови. В мисливських угіддях постійно зростає поголів’я диких тварин. Мисливське господарство самоокупне. Витрати на охорону й відтворення мисливської фауни тут найвищі серед інших держлісгоспів області. Надходження від мисливського господарства на 1000 га також найвищі!
І все це – у сільській глибинці. Вже роками підприємство отримує лише перші місця у трудовому суперництві серед держпідприємств лісового господарства Вінницького ОУЛМГ.
Відмінні лісові культури, які вирощуються за новітніми лісівничими технологіями, це не просто дерева, а високопродуктивні лісові насадження, які у майбутньому стануть лісом із високим запасом деревини. Побачити козуль чи оленів у дашівських лісах серед білого дня – не дивина! У Дашівському ДЛМГ тварин охороняють, підгодовують, створюють сприятливі умови для їхнього життя, збільшують видову популяцію у вольєрному господарстві. І не лише аборигенного кабана, а й акліматизованих до наших умов ланей, муфлонів, оленів. У 2011 році тут вперше серед лісгоспів Вінниччини спорудили вольєр для напіввільного утримання мисливських тварин. Сьогодні їх на підприємстві вже три. 
Держпідприємство щорічно заготовляє 200 тонн сіна, 100 тонн буряків, 40 тис. шт. гіллячкового корму. Тож мають чим підгодовувати диких звірів. Тут професійно займаються побічним користуванням.
Дашівські лісівники задіяли всі джерела для отримання максимальних прибутків, створюють лісову інфраструктуру, активно співпрацюють з органами виконавчої влади і місцевого самоврядування в питаннях виділення земель під заліснення...
Підприємство орендує землі сільгосппризначення. Сіє ячмінь, сонях, кукурудзу, овес для підгодівлі тварин і для реалізації. Старі закинуті будівлі переоблаштували на приміщення для зберігання кормів, збіжжя.
А раніше, згадує Валентин Васильович, тут нічого не було й близько. Тому все робив по-новому. І дороги будував. Зараз автівки їздять там, де колись можна було в болоті взуття згубити. Ставки розкопував навіть там, де була вода ще в роки його дитинства.
І далі ставить пан Кавуненко нові завдання. Ось цього року, приміром, спорудили фазанарій. Минулого року – качатник, збільшують популяцію крижня.
Таке враження, що у Дашівському ДЛМГ всюди, куди б не глянути, такі чіпкі взаємопотрібні ланочки тримають одна одну, утворюючи міцний ланцюг порядку. Тут потрібність одного об’єкту пояснює наявність іншого. Чому вирощуєте овес? А годувати коней! Їх он на кінній фермі є більше 30. Коні - для трелювання у лісових роботах, для продажу, поповнення коштів господарства. А поряд із конюшнею – обора з вівцями. Це реалізація тварин, вовни. І знову ж таки – годувати є чим. А сонях – це і продаж олії, і підгодівля риби. То тут ще й риба водиться? А то ж як? Бо ж є 14 ставків! Лісові водойми споруджують, бо ж дичині за відсутності по 2-3 місяці дощів води де набрати? І так далі й далі...
 
 
Заслужено визнаний
Сторонній людині може видатись, що то рядовий лісник, з трудовими мозолями на руках, чия мова проста, позбавлена складних конструкцій, метафор і вирізьблених літературних зворотів, який щороку садить своїми спрацьованими руками ліс. Але коли запитати Кавуненка про ліс, про тварин, про виробництво – відповідь отримуєш вичерпну й фахову. А ще бачиш, що у директорському кабінеті не відсиджується, добре знає всю цю фізичну працю лісівників.
І запитайте будь-кого з дашівського колективу, в чому секрет успіху підприємства? Кожен, не задумуючись, відповість: у Кавуненкові! І саме на ньому, який згуртував своїм особистим прикладом невтомну команду, на ньому тут усе тримається. На його працьовитості, невтомності, умінні організувати і чітко спланувати, дисциплінізувати усіх, із нічого зробити щось неймовірне.
Держава гідно оцінила його працелюбність, сумлінність, відданість справі. Свідчення тому - високі звання відмінника лісового господарства, заслуженого лісівника України, численні Почесні грамоти: Кабінету Міністрів України, Державного агентства лісових ресурсів України, облдержадміністрації, обласної ради, обласного управління лісового та мисливського господарства, іменні годинники Голови Держлісагентства України. 
- Не люблю відпочивати, - каже директор, хоча сам організував для відпочинку людей такі прекрасні місцини, що дивитись-не надивитись. Ці бесідки над водою, де можна і рибалити, і просто милуватись подільською природою. Для людей все ж залишиться...
Аж дивуєшся! Хіба не може бути так скрізь? Чому не вчитися, не брати приклад, не обирати саме таких відданих справі, харизматичних, невтомних, відповідальних керівників!? Щоб така дашівська казка у реальності була в кожному куточку України?
Працелюбності директора та його природним умінням менеджера можуть позаздрити і мають повчитися й молоді. А ще – повчитись його життєвої мудрості, любові до світу, до людей, до природи. Перейняти те особливе уміння з усмішкою сприймати життя, яке не було і не є легким для Валентина Васильовича. І у кожнім його анекдоті, мисливській бувальщині є раціональне зерно моралі, глибока кавуненківська філософія: цінуйте життя, любіть одне одного, бережіть довколишній світ – і буде вам щастя!