Низький уклін Вам, ветеране!

personАвтор:  Пресслужба Вінницького ОУЛМГ
access_time08.05.2020 19:00 categoryЗагальні новини
У День пам’яті та примирення, у переддень 9 Травня, день Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, лісівники Вінниччини вшановують ветеранів та учасників тих важких та важливих подій.
Сьогодні тульчинські лісівники привітали ветерана лісового господарства та учасника Великої вітчизняної війни, 92-річного Гурія Олександровича Галунова. 40 років свого життя Гурій Олександрович віддав Його Величності Лісу, з них 30 років беззмінно пропрацював лісничим Журавлівського лісництва. Колеги добре пам’ятають його як відповідального працівника, висококваліфікованого лісівника. Він дав путівку в професійне життя багатьом сумлінним працівникам, для яких справою всього життя став ліс.
Народився Г.О.Галунов 21 листопада 1927 року в селі Нова Шура Тульчинського району. Закінчив місцеву семирічну школу. На війну потрапив узимку 1945 року, в армію пішов добровольцем. Потім на довгі сім років пов’язав своє життя з армією. Служив радистом у 13-й гвардійській бригаді морської піхоти на Далекому Сході.
Пізніше вступив до Лубенського лісівничого технікуму. Після завершення навчання в серпні 1956 року влаштовується на посаду майстра лісу у Брацлавське лісництво Тульчинського лісгоспу. 
У 1957 році вступив до Київської сільськогосподарської академії на лісогосподарський факультет. У вересні 1964 року його призначають в. о. лісничого Журавлівського лісництва Томашпільського району. З 1965 року до 1966 року - помічник лісничого Орлівського лісництва. Потім - лісничий Журавлівського лісництва, де пропрацював 30 років.
За час роботи в лісництві організуавав ремонт контори лісництва, елекрифікацію усіх кордонів, у цей період лісництво вийшло на перші місця за виробничими показниками.
У 1995 році Гурія Олександровича перевели на посаду єгеря Журавлівського лісництва, а в 1996 році він пішов на пенсію. Але  ліс у його житті залишився назавжди!
Сьогодні він проживає разом із донькою. Пані Галина розповідає, що батько як на свій солідний вік має хороше здоров’я, активний, любить спілкуватися, радіє життю, своїй рідні: синові та доньці, трьом онукам та двом правнукам. Усі вони, як і кожен українець, вдячні Вам, ветеране, за можливість жити сьогодні на своїй землі.
Хай не все гаразд у нашій великій вкраїнській сім’ї, хай на сьогодні не зовсім мирний час і в день Перемоги зловіще лунають постріли ворогів на Сході України, і не повернути життів убитих, щодня поповнюється число поранених, стільки залишається полонених у руках окупантів, стільки скалічених доль та чорних удовиних хусток. Та ми віримо у зміни і у перемогу. Ми віримо, що Ваш приклад мужності, героїзму і любові до рідної Батьківщини надихатиме наших борців за Україну.
Низький уклін вам, ветерани!