майстер лісу обходу №7 Павленко Валерій Володимирович проводить нафтування яйцекладки шовкопряда

так виглядає яйцекладка непарного шовкопряда до обробітку

яйцекладка непарного шовкопряда після обробітку

Крижопільські лісівники рятують діброви від непарного шовкопряда

personАвтор:  Прес-служба Вінницького ОУЛМГ
access_time19.04.2019 15:28 categoryЗагальні новини
З настанням тепла у лісівників з’являється новий і то чималий клопіт – боротьба із комахами-шкідниками лісу. Адже їхня життєдіяльність, активізована змінами кліматичних умов у нашому регіоні, стає визначальним фактором у «біологічній пожежі» - масовому всиханню лісів в Україні.
Непарному шовкопряду найбільше «смакує» дуб
 
Більшість заходів спрямовані на боротьбу з короїдом-типографом, однак лісопатологи застерігають, що останнім часом свою активність проявляє і непарний шовкопряд.
Минулого року спеціалістами державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Вінницялісозахист» було виявлено в обході № 7  Заболотненського лісництві ДП «Крижопільський лісгосп» досить значний осередок розселення непарного шовкопряда, а саме 63 гектари. Цієї весни працівники лісгоспу провели наземні заходи  боротьби із шкідниками.
Упродовж двох тижнів на «інфікованій» території працювала бригада, яка обробляли яйцекладки комахи сумішшю дизпалива і продуктів нафтопереробки (нафтування). Таким чином масна плівка, яка вкрила після обробки волохаті яйцекладки, не дає можливості сформованим у яйцевих оболонках гусеницям вибратись. Це досить складна робота, яка потребує багато часу та уваги, щоб не пропустити жодної яйцекладки шкідника. Адже для лісу наслідки життєдіяльності гусениць можуть бути згубними.
- Квітень-травень – це час, коли гусінь вибирається з кладки і мігрує у крону дерева, живлячись 35-50 днів його листям, спочатку скелетуючи, а потім грубо об’їдаючи його. І оскільки вона активізується під час розпускання бруньок дуба звичайного (основної лісоутворюючої породи подільських лісів), то може завдати значної шкоди деревам. Після того, як шкідник об’їсть молоді пагони, дуб втрачає у прирості, рослина не зацвіте і відповідно не дасть урожаю. А заготівля насіння дуба звичайного займає важливе місце у циклі лісокультурних робіт. Більше того, при масовому розмноженні гусениці непарного шовкопряда повністю об'їдають листя на значних площах насаджень, що часто призводить до всихання дерев, - розповів головний лісничий ДП «Крижопільський лісгосп» В.В.Ковпак.
Гусениці з 4-5 яйцекладок (при чисельності 300 яєць в кладці) можуть майже повністю знищити листя 50-60 дерев. І тому вчасне виявлення осередку шкідника, а також невідкладні заходи, спрямовані на недопущення розповсюдження гусениць, можуть попередити пошкодження лісу. Саме так і зробили крижопільські лісівники.
 
У подільські ліси наступає старий-новий шкідник 
 
 
Шкідники і хвороби дерев завжди присутні у лісових насадженнях. Це норма, частина природи. Але при певних обставинах відбуваються масові спалахи хвороб лісу і розповсюдження шкідників або активізація хвороботворних організмів. 
Лісопатологи ж кажуть, що помічають збільшену активність шовкопряда уже другий рік. Занепокоєння у спеціалістів викликає і те, що фіксують діяльність шкідника одразу на великих площах. На Вінниччині великі осередки заселення шовкопряда фіксували у Крижопільському, Вінницькому лісгоспах, на Житомирщині – біля Попільні та Бердичева.
- Взагалі спалах розповсюдження шкідників у природі триває до 7 років. Зараз наступила початкова стадія спалаху діяльності шовкопряда, фаза нарощення. Через два роки, коли їх стане багато, з’явиться і достатня кількість їхніх природних ворогів, зокрема ентомофагів (комахи, які відкладають яйця в тіло шкідника або харчуються цими шкідниками). У сукупності з біологічними чинниками (вірусні захворювання та інші хвороби) це призведе до поступового зменшення чисельності шкідника, - розповідає заступник директора ДЛСП «Вінницялісозахист» Олександр Болюх. - Але не слід забувати, що шовкопряд може завдати великої шкоди лісовому господарству, він практично «всеядний». Гусінь непарного шовкопряда пошкоджує понад 200 видів рослин, та найбільше полюбляє дуб. Коли шкідник винищує листя на дереві, то спускається на землю і навіть виїдає траву. А самі гусениці легко розповсюджуються, переносячись на великі відстані за допомогою вітру та павутин.
Не чекати, склавши руки, а рятувати ліс!
Тож не варто чекати природнього розвитку подій, адже можуть постраждати великі лісові масиви. Тому що можуть зробити лісівники?
Перше – уважно обстежити територію заселення шкідника, у перший рік їхні яйцекладки легко виявити на стовбурі на рівні людського зросту. Друге – вчасно, до появи листя на деревах, провести заходи із знезараження яйцекладок (замащувати кладки нафтопереробним та мастильним розчином).
Коли цього не зробили і гусінь вийшла – слід знищувати її фізико-механічним способом. Наступного року на цій ділянці уже важко буде знайти яйцекладку шовкопряда, самки відкладатимуть яйця уже або в кроні дерев, або під пнями, під камінням – спрацьовуватиме природній механізм захисту від природніх ворогів, птахів. Тому якщо ж вчасно не провели боротьбу з непарним шовкопрядом і виникає загроза масового пошкодження насаджень – потрібно проводити обробку дерев хімпрепаратами.