Бути лісівником – це любити ліс, любити кожне дерево!

personАвтор:  Прес-служба ВОУЛМГ
access_time31.10.2019 11:27 categoryЗагальні новини
Офіційно 18 років і фактично – усе свідоме життя, із самого дитинства. Саме стільки працює у лісовому господарстві один із найкращих майстрів лісу ДП «Вінницький лісгосп» – Маламура Василь Миколайович.
На фото – суворий чоловік, риси обличчя якого свідчать про сильну волю і твердість характеру. Проте у спілкуванні Василь Миколайович – простий, щирий, трохи скромний. Зізнається, що трудова стежина лісівника – нелегка, часто помережана перешкодами. І щоб стільки років працювати тут, треба по-справжньому любити справу. І ліс любити, і кожне дерево. Але крім того, й справді, сили волі, характеру, витривалості, терпіння ой стільки треба!. Усі ці якості поєднав у собі Василь Миколайович.
У селі Пеньківка Літинського району на Вінниччині і народився, і дитинство провів. А проживала родина недалеко від лісу, тому зелене царство дерев йому знайоме та близьке з перших днів життя. З дитинства допомагав місцевим лісівникам у різноманітних роботах: догляді за лісовими культурами, заготівлі лісового насіння тощо. Пізніше працював у колгоспі водієм, а на зиму йшов у лісництво підпрацьовувати. У той час великий вплив на його майбутнє професійне становлення зробив Юрченко Василь Григорович – тодішній лісничий Демидівського, а потім – Гніванського лісництва, нині уже покійний. Він став йому не лише наставником, який допоміг освоїти мудру науку вирощування лісу, а й другом. «У дворі мого подвір’я росте горіх, який колись давно посадив разом із Василем Григоровичем, уже й заважає, вікна затінює міцне гілля, а рука не піднімається зрізати», - розповідає Василь Миколайович.
Таким чином на посаді майстра лісу працює із 2011 року, у обході №1 Демидівського лісництва ДП «Вінницький лісгосп» - 9 років. Так склалося, що обхід цей традиційно є показовим, ділянки на «бетонці» (лісовій дорозі з бетонних плит) показують частим гостям Вінницького лісгоспу, колегам-лісівникам. Тут і ділянка, на якій вперше у практиці лісгоспу висаджували дуб із закритою кореневою системою, тут прекрасні культури горіха чорного, модрини європейської. З одного боку, такі часті відвідини завжди змушують тримати руку на пульсі, а з іншого – у обході В.М. Маламури жодна культура, навіть у найнедоступнішому для стороннього ока місці, не залишається без відповідного догляду, має зразковий стан. Щоб там не було – а всі догляди, і ручні, і механізовані, проводяться вчасно. Це запорука того, що молоді насадження матимуть хороший приріст, відповідну приживлюваність. Велику допомогу, правильне спрямування у роботі надає помічник лісничого Охотський Михайло Дмитрович.
Через цю зручну дорогу через ліс тут мають лісівники багато клопоту з населенням: викидають сміття, пошкоджують молоді культури. Особливо недбало ставляться до природи деякі дачники, розповідає Василь Миколайович. У лісі неподалік дачного масиву особливо багато знімають лісівники петель – це браконьєрське знаряддя жорстокого вбивства диких тварин. Добираючись на дачі, везуть сміття з Вінниці, щоб викинути у лісі! Лісівники, звісно, як можуть, прибирають сміття, але це ж не є вирішенням проблеми. Люди свідомо мають зрозуміти: наші справи ми залишаємо нашим майбутнім поколінням. Одні майбутнім поколінням залишають сміття, а В.М. Маламура - створений власними руками ліс. Василь Миколайович – один із тих, хто цій справі присвячує самого себе на всі сто відсотків:
- Кажуть, що лісівники за свого життя не можуть побачити результати своєї праці, адже вік стиглості лісу – у середньому 80 років. Проте я уже бачу ліс, створений за моєї участі ще в дитинстві, уже наочно видно результати моєї роботи.
Сьогодні завершується пора осіннього збору урожаю лісового насіння. Цього року Демидівське лісництво заготовляло горіх чорний і дуб звичайний. І лише на перший погляд може видатись, що після активної весни, літа та осені для лісівників настає затишшя у лісокультурному циклі робіт.
- Це у колгоспі можна було відпочити взимку, а у лісовому господарстві у сувору пору року – час для проведення рубок догляду за лісом (освітлення, прочищення, прохідні), санітарних рубок. Підгодовуємо дичину, постійно згідно із графіком проводимо чергування у лісі, незалежно від пори року і погоди, - каже майстер лісу.
А щоб все доглянути і знати стан кожного дерева на 780 га лісових угідь обходу – треба все обійти. Добирається із села своїм авто або тракторцем-«китайцем». Але треба більшість ділянок обходити ногами, роздивитись зблизька, адже з вікна автівки багато не побачиш, каже Василь Миколайович.