Охорона і захист лісу
Головним завданням державної лісової охорони є забезпечення пожежної безпеки в лісі шляхом проведення планових профілактичних заходів, оперативного виявлення  і ліквідації лісових пожеж на території лісового фонду лісогосподарських підприємств.
З метою забезпечення охорони лісів від пожеж постійно проводиться моніторинг стану пожежної безпеки в лісових насадженнях.
Відповідно до “Правил пожежної безпеки в лісах України” лісові насадження лісогосподарських підприємств розподілені на 5 класів природної  пожежної небезпеки. Найбільш небезпечним є 1 клас, найменш небезпечним – 5 клас.
До першого класу відносяться насадження хвойних порід віком 40 і менше років в усіх типах умов місцезростання та насадження хвойних порід старші 40 років з індексами 0 (дуже сухі), 1 (сухі). зруби з-під хвойних порід, згарища, загиблі насадження (вітровали, буреломи та інші). П’ятий клас природної пожежної небезпеки – це листяні насадження, не вкриті лісовою рослинністю землі (лісові шляхи, просіки, візири, протипожежні розриви), нелісові землі (крім сіножатей, пасовищ, садів, ягідників).
Розподіл за класами пожежної небезпеки проведено виробничим об’єднанням “Укрдержліспроект” під час проведення базового лісовпорядкування складає:
1 клас – 2,1 % лісових насаджень (4,5 тис. га)
2 клас – 9,1 %  (19,1, тис. га)
3 клас –  56 %  (118,4 тис. га)
4 клас –  31,2 %  (66,0 тис. га)
5 клас –    1,6 %  (3,3 тис. га)
Середній клас природної пожежної небезпеки по Вінницькому обласному управлінню лісового та мисливського господарства – 3.
В підпорядкуванні Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства функціонує 11 державних підприємств, які в свою чергу розділені на 63 лісництва. Безпосередньою охороною лісових масивів займається державна лісова охорона в кількості 644 чоловік, в тому числі 374 майстрів лісу.
Вінницьке обласне управління лісового та мисливського господарства  інформує щодо проведеної роботи:
Попереджувальні протипожежні заходи:
• проведено протипожежні інструктажі та спеціальні навчання з питань пожежної безпеки з працівниками лісгоспів;
• поновлено та встановлено 254 засоби наглядної агітації на протипожежну тематику, на лісових дорогах встановлені знаки попереджувального характеру.
• направлено підприємствам та організаціям, які мають об’єкти в лісах, нагадування щодо обов’язкового виконання протипожежних заходів, передбачених “Правилами пожежної безпеки в лісах України”;
• перекрито 477 другорядних доріг, що ведуть у лісові масиві, встановлено 175 шлагбаумів та заборонних знаків;
• доукомплектовано необхідним інвентарем 56 пунктів зосередження протипожежного інвентарю в лісництвах;
• ліквідовано захаращеності, вітроломи, у першу чергу в пожежонебезпечних лісових масивах та масивах, які прилягають до населених пунктів, сільськогосподарських угідь, доріг, ліній електропередач, місць масового відпочинку населення, полів видобутку торфу;
• при високому класі пожежної небезпеки проводиться патрулювання рейдових бригад з участю працівників лісогосподарських підприємств, інспекторів поліції, працівників державної екологічної інспекції та ДСНС України в області, з метою своєчасного виявлення пожеж, порушників правил пожежної безпеки та притягнення їх до відповідальності. В 2020 році працівниками державної лісової охорони обласного управління  проведено 662 рейди під час яких виявлено та притягнуто до відповідальності 54 порушників «Правил пожежної безпеки в лісах України» на суму 11,8 тис.грн.;
• через ЗМІ проводиться роз’яснювальна робота з населенням про дотримання вимог пожежної безпеки в лісах та відповідальність за їх порушення. З початку року було проведено 90 виступів в ЗМІ, з населенням було проведено 521 лекцію та бесіду на протипожежну тематику.
Заходи щодо ліквідації лісових пожеж:
• розроблені оперативно-мобілізаційні плани та плани залучення сил і засобів на випадок гасіння пожеж в лісових масивах,  вони погоджені з районними відділами ДСНС та райдержадміністраціями, зведений оперативно-мобілізаційний план  затверджений  головою Вінницької ОДА;
• розроблені та затверджені інструкції взаємодії між працівниками Вінницької ОУЛМГ та ДСНС у Вінницькій області;
• протягом 2020 року було влаштовано 553 км мінералізованих смуг , проведено догляд за діючими в об’ємі 1158 км, поновлено дороги протипожежного призначення;
• на випадок гасіння великих пожеж лісогосподарськими підприємствами Вінницького ОУЛМГ створено запас пально-мастильних матеріалів в кількості 21,5 тон.
Для  боротьби  з  лісовими  пожежами по Вінницькому ОУЛМГ у  2020 році є в наявності  33 мотопомпи, 41 лісопожежний модуль, 91 ранцевий оприскувач,  99 колісних  тракторів з плугами типу ПКЛ -70 та інше  протипожежне  обладнання та засоби пожежогасіння.
Захист лісу
Захист лісів від шкідників та хвороб – важливий напрямок лісогосподарської діяльності. В зоні інтенсивної лісогосподарської діяльності.
Пріоритетним напрямком діяльності лісозахисної служби є розробка і впровадження біологічних засобів і методів боротьби із шкідливими комахами та хворобами лісу. Такі засоби не шкідливі для довкілля і застосовуються в лісах, де використання хімічних методів боротьби заборонено. В організації служби захисту лісів велику допомогу надає Вінницьке державне спеціалізоване лісозахисне підприємство «Вінницялісозахист». Пропаганда захисту лісів здійснюється через працівників державної лісової охорони, інженерно-технічних працівників лісового господарства, природоохоронних організацій із залученням преси та місцевого радіо і телебачення.
Відповідно санітарного огляду лісів понад 4,0 тис.га. насаджень пошкоджені шкідниками та хворобами лісу. В пошкоджених насадженнях проводяться санітарно-оздоровчі заходи, шляхом вирубки пошкодженої деревини.
Важливою проблемою ведення лісового господарства є всихання хвойних насаджень. Однією з причин всихання хвойних лісів є стовбурні шкідники. Ефективним методом боротьби з стовбурними шкідниками є застосування феромонних пасток.
 
Відповідно до Кодексу України «Про адміністративні правопорушення»
передбачена адміністративна відповідальність за наступними статтями:
Стаття 65. Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка
Незаконна порубка і пошкодження дерев або чагарників; перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев або чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення,
- тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти (510 грн.) до шістдесяти (1020 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста п’ятдесяти (2550 грн.) до трьохсот (5100 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, -
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від шістдесяти (1020 грн.) до дев’яноста (1530 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шестисот (10200 грн.) до дев’ятисот (15300 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
{Стаття 65 із змінами, внесеними згідно із Законами № 81/96-ВР від 06.03.96, № 55/97-ВР від 07.02.97; в редакції Закону № 2531-VIII від 06.09.2018; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2708-VIII від 25.04.2019}
Стаття 73. Засмічення лісів відходами
Засмічення лісів відходами -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти п’яти (425 грн.) до п’ятдесяти (850 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’ятдесяти (850 грн.) до ста (1700 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
{Стаття 73 із змінами, внесеними згідно із Законами № 81/96-ВР від 06.03.96, № 55/97-ВР від 07.02.97, № 1288-XIV від 14.12.99, № 3532-VI від 16.06.2011, № 1829-VIII від 07.02.2017}
Стаття 77. Порушення вимог пожежної безпеки в лісах
Порушення вимог пожежної безпеки в лісах -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від дев’яноста (1530 грн.) до двохсот сімдесяти (4590 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот сімдесяти (4590 грн.) до дев’ятисот (15300 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, -
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот сімдесяти (4590 грн.)  до дев’ятисот (15300 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шістсот тридцяти (10710 грн.) до однієї тисячі восьмисот (30600 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
{Стаття 77 в редакції Закону № 81/96-ВР від 06.03.96; із змінами, внесеними згідно із Законами № 55/97-ВР від 07.02.97, № 1829-VIII від 07.02.2017, № 556-IX від 13.04.2020}
 
 

Захист лісів від шкідників і хвороб та проведені заходи з поліпшення санітарного стану лісів підвідомчими підприємствами за 2020 рік

Працівниками державної лісової охорони лісогосподарських підприємств постійно проводиться моніторинг санітарного стану лісів.
На  сьогоднішній  день  продовжуються  процеси  всихання інтродукованих (створених за межами природного  ареалу)  ялинових  насаджень. Внаслідок  значного  підвищення  середньорічних  температур,  зменшення  кількості  опадів протягом  вегетаційного  періоду, створюються  сприятливі  передумови  для  розвитку  осередків  шкідників та  хвороб  лісу.
З  метою  оцінки  санітарного  стану,  виявлення  осередків  шкідників    та  хвороб   лісу   на   підприємствах   Вінницького  ОУЛМГ  у 2020 році,   проведено    поточне  лісопатологічне   обстеження  за  участю спеціалістів ДСЛП «Вінницялісозахист»  на  площі близько 49 тис.га.
Починаючи  з середини 2000-х років,  ми  протягом  багатьох  років  проводили хімічну обробку  дубових  насаджень, що пошкоджувались під  час  весняного  масового  льоту  імаго  хруща  травневого. Значне  розповсюдження  цього шкідника  було  зумовлене  наявною  кормовою  базою ідеальною для  розвитку  личинки хруща – значними  площами  нерозораних  земель сільськогосподарського  призначення. На  сьогодні на  Вінниччині  майже  не  залишається  необроблених  сільгоспугіддь, та  й  холодні  весни  останніх  років  відчутно  стримують  розвиток цього  шкідника. Тому,  в  зв’язку  з  відсутністю  високого  рівня  загрози  об’їдання  хвоє- та  листогризучим шкідниками хімічні винищувальні заходи боротьби  із  застосуванням  аерозольної  установки  ГАРД  в  лісонасадженнях не проводяться.
Профілактичними біологічними заходами боротьби (розвішування  штучних  гнізд  для   птахів – близько  4800 шт,  розселено та огороджено 400   мурашників ) охоплено на площі  5,2  тис. га.
Разом  з  тим,  якщо останніми  роками ми можемо констатувати  затухання  активних осередків  таких  листогризучих  шкідників  як  хрущ та дубовий  похідний  шовкопряд, а з хвоє-гризучих   звичайного та  рудого  соснових  пильщиків,  то   зараз перед  державними лісогосподарськими підприємствами нашої області  постала інша  загроза – стрімкий  розвиток  та  поширення  осередків  комплексу  короїдів – типографа  та  вершинного короїда)  в  соснових  та  частково  ялинових  насадженнях.
Шкідник,  майже  весь  цикл  розвитку  якого  проходить  під  корою у  верхівках  дерев, стрімко поширюється та уражує, ослаблені, внаслідок аномальної посушливості останніх років, соснові  насадження. Пошкоджені шкідниками верхівки сосни  стають  відкриті  для   проникнення  дерево-руйнівних  грибів.
Проблему всихання   соснових насаджень  уражених  короїдом сьогодні  мають сусідні  країни –  Італія. Швейцарія, Німеччина, Польща, Фінляндія – там теж є ця проблема, а у сусідніх з нашою, Житомирській, Хмельницькій областях  площі  осередків  на  порядок  вищі, там лісівники мають справу  із  десятками  тисяч  гектарів  всохлих хвойних  насаджень. В Європі теж ідуть дискусії, як боротись з шкідниками не рубаючи лісу. Але як свідчить світова практика – зупинити шкідників можливо лише видаляючи ушкоджені дерева. Бо якщо ми цього не зробимо, то з кожним роком проблему будемо множити на два, а то й на три.
Короїд  при заселенні дерева переносить спори грибів, які є збудниками синяви деревини. В результаті розростання цих грибів деревина набуває синього, сірого або навіть чорного забарвлення. Зрозуміло, що така деревина вже не годитиметься на добрий виріб чи дошку і ціна її суттєво знижується. От, власне, й основна проблема, пов’язана із цим шкідником, – заселені ним лісосіки розробляють невчасно і технічна якість деревини унаслідок цього стрімко погіршується.
Єдина можливість зберегти товарність деревини та запобігти  розповсюдженню шкідника – вчасне  виявлення  і оперативне  проведення  санітарних  рубок, та  спалювання  порубкових  залишків.
Окрім  природних чинників  що  сприяють розвитку  цих  шкідників, ми  маємо ще  й  негативний вплив фактору  недосконалого  законодавства, коли згідно на  дотримання Закону  про  тваринний  світ, лісогосподарські  підприємства змушені  дотримуватись   періоду  тиші, з 1 квітня  по 15 червня та  не проводити  у  цей час  санітарні  рубки.  Але  ж  така “тиша” саме  у  цей  час, дозволяє  розвинутись одній із трьох  річних  генерацій  вершинного  короїда, тобто  забезпечує геометричну прогресію  розвитку та  поширенню цього шкідника.
Польська стратегія протиборства із короїдом ґрунтується на боротьбі із першим поколінням шкідника, яке з’являється в травні або на початку червня.  Згідно санітарних правил з 1 квітня до 15 червня в лісах України введено сезон тиші. Це – період розмноження тварин і в лісах заборонено як полювання, так і санітарні вирубування (при тому, що інші не заборонені). Отже, коли потрібно забирати з лісу заселену шкідниками деревину, лісівники не можуть вжити захисних заходів. Період тиші закінчується 15 червня, а масовий літ короїда – остання декада червня, тобто з 20 червня. Ту кількість заселених дерев, які ми маємо зараз, за тих 5 днів неможливо забрати. Є ще й другий момент – рік на рік не випадає. Короїд календаря не має, тому він буде виходити тоді, коли йому сприятимуть погодні умови. Коли молоде покоління з’явилося, то вже немає різниці, зрубають уражені дерева чи ні: ті короїди, які вже дозріли, знову розмножуються та знову заселяють і атакують навколишні дерева.
Щоб уникнути масового заселення сосен верхівковим короїдом, потрібно забрати дерево з лісу при його початковому заселенні шкідником. Верхівковий короїд є полігамним видом, тобто один самець і кілька самок, а їх може бути від двох до дванадцяти, при заселенні в дерево утворюють спільну сім’ю. Кожна самка після парування може відкладати яйця в стовбурі дерева, з яких з’являються личинки. Плодючість однієї самки коливається від 16 яєць у період згасання популяції і до 120 яєць у сприятливий період. А якщо таких самок кілька, то навіть якщо з не всіх відкладених яєць з’являться дорослі жуки, загальна кількість короїдів збільшиться у геометричній прогресії за сприятливих умов – спекотної погоди і в одновікових соснових деревостанах, які ослаблені вищою, ніж їм потрібно температурою, і низьким рівнем води. Власне те, що маємо зараз.
Другою проблемою – є  всихання  ясеневих насаджень  що  уражаються  кореневими  гнилями та  розташовані  переважно  в  північній  частині  нашої  області – в ДП “Вінницьке  ЛГ” та  ДП “Хмільницьке ЛГ”. Так  само, ефективних  засобів  боротьби  з  цією хворобою  на  сьогодні  не  існує.
І  так  само як із лісонасадженнями що  всихають від шкідливої дії короїдів, у  випадку  з кореневою гниллю ясенових насаджень, єдиною можливістю зберегти товарність деревини –  вчасне  виявлення пошкоджених, гниючих насаджень,  оперативне  проведення  санітарних рубок,  вилучення  загиблих  та  пошкоджених хворобою  дерев.
Отож, в 2020 році загальна  площа  всихаючи  насаджень, що потребували проведення заходів з поліпшення санітарного стану становила   5884  га.
Проведено  заходи  поліпшення санітарного стану лісів  на  загальній  площі  – 5065  га.
В тому  числі :
Суцільні санітарні рубки – 13 га.
Вибіркові санітарні рубки  –  4947 га.
Ліквідація захаращеності  – 105 га.